Важливий нюанс, який забувають всі у світі, а особливо оці радєтєлі за мір, це те, що в Росії прийнято закон, який передбачає перевагу національного законодавства над міжнародними договорами.

Це кардинально міняє практичні умови.
Путін навмисно прийняв цей закон перед початком вторгнення.
Чому? Та тому, що між Росією і Україною з 2002 року існував підписаний договір про кордон, який передбачає визнання Росією кордонів України 1991 року. Міжнародні договори за міжнародним правом мають перевагу над місцевими законами. І на тому договорі стоїть підпис особисто Путіна, а Держдума Росії офіційно ратифікувала цей документ.
Відповідно, всі оці нинішні спроби цих макак наполегливо тикати весь білий світ в свою "Конституцію", бо у них там типу державний кордон проведений по вашій території, - це все дитяча туфта з точки зору міжнародного права.
Але це і є принципова ключова помилка всіх — люди забувають даний важливий нюанс, що перед вами тумба-юмба. Вважають цей нюанс неважливим. А дарма.
Ви очікуєте з ними підписати мирні договори, але ви не враховуєте, що тумба-юмба не доросло до виконання ваших смішних вірувань у "слово дане іншому". Більш того, конкретні умови договору з ними - це справа взагалі другорядна. А перше питання, яке треба задавати, що в їх оперетковій карго-конституції вони вам показують, що офіційно на законодавчому рівні можуть порушувати свої обіцянки. Хаха, а ти нє знал?! Ну і лох!
На практиці Путін, чи будь-який інший їх вождь з кісткою в носі, може завтра підписати все, що завгодно і пообіцяти хоч зірку з неба, але це не має ніякого сенсу, бо післязавтра носій додаткової хромосоми прийме закон, що Берлін входить в склад "історичної Росії".
Це робить ідіотом (прихованим ворогом) будь-кого, хто закликає з ними про щось домовлятися.
Джон Смiт