На полицях книгарень часто можемо побачити дуже багато книжок про правила поведінки, правила етикету, про розв’язування конфліктних ситуацій і багато подібного.

Усі ці знання певною мірою допомагають людині функціонувати в суспільстві, налагоджувати суспільні стосунки. Але однаково завжди залишається слабке місце тих книжок, бо кожна ситуація не подібна на іншу. Правильніше сказати: кожна життєва ситуація є цілковито нова й неповторна, ніколи ситуації й обставини не є ідентичними. Тому не завжди можна мати незмінне правило етикету чи якісь норми поведінки.
Дуже часто, коли виникає складна ситуація, – людина вмить забуває все, чого навчилася, як має чинити й поводитися. В одній книжці про життя в концтаборі описано, що до трьох тижнів з людини спадало все культурне нашарування. Тому в концтаборі людина могла виявитися або великим героєм, або в якійсь гіршій людській якості.
Так відбувається і в нашому житті, яке має конкретні обставини, ситуації. І що вони складніші, то більше показують нам та іншим, наскільки наше життя є глибоким у Бозі, наскільки воно духовне, наскільки ми живемо з Богом. Адже зовнішні обставини – це ті ситуації, де виявляється наша особистість. Чим ми наповнені всередині, те в конкретних обставинах нашого життя показується назовні (с) Владика Венедикт Алексійчук